Сім міліметрів — це вже не фонова посипка, а самостійний декор. Такі кульки видно з відстані, тому їх беруть на великі торти, де дрібна посипка просто губиться, і на роботи, де потрібен ефект перлового намиста по нижньому краю.
Білий перламутр найкраще розкривається на однотонному покритті — чорному, глибокому кольоровому або, навпаки, чисто білому. На строкатому торті великі кульки читаються як випадкові крупинки.
Практична порада: викладайте їх не суцільною смугою, а групами різної щільності — щільніше внизу, рідше вгору. Це той самий прийом, що й із квітами: нерівномірність виглядає дорожче за рівний ряд. Втискайте кульку в крем лише злегка, щоб вона лишалася круглою, а не втопленою.
Зберігайте в щільно закритій банці, у сухому місці за кімнатної температури — від вологи перламутр тьмяніє.
