Сіра мастика — той колір, який самому змішати найважче. Чорний із білим дає холодний, «бетонний» сірий із синім підтоном, а потрібен зазвичай теплий, димчастий. Готова сіра економить і час, і нерви.
Іде вона на сучасні чоловічі торти, на техніку — машини, мотоцикли, інструменти, — на камені й скелі в дитячих сюжетах, на графічний мінімалізм, який останні роки просять дедалі частіше.
Практичний прийом: сіра мастика чудово поєднується з металевою пудрою. Пройдіться сухим пензлем зі срібною або античною пудрою по опуклих місцях готової деталі — і мастика почне читатися як метал, а не як пофарбована маса.
Розкачують мастику на крохмалі, не на борошні; деталі підсушують кілька годин. На вологий крем її не кладуть — вона «потіє» й береться плямами. Зберігайте щільно загорнутою в плівку за кімнатної температури.
